Один із погожих осінніх  днів для нас,  хропотівських волонтерів-п'ятикласників, видався чудовим, адже ми вирішили відвідати місцевого краєзнавця Василя Петровича Вовчка, який запросив нас до себе на збір незвичайного урожаю - жолудів.

Біля воріт із щирою посмішкою на обличчі нас зу­стрів господар. Зразу ж повів усіх у свій садок, де обабіч стежки красувався дуб-велетень! Хлопці і дів­чата помітили, що земля, трава та й частина городу

густо  встелена  жолудями.   Ми,   не вагаючись кинулись збирати їх у посуд, заздалегідь підготовле­ний Василем Петровичем. Хвилини праці минули досить швидко, адже пенсіонер розповідав нам бага­то цікавого. Щоб уявити собі за скільки років виріс такий високий і могутній дуб, ветеран праці нам по­відомив, коли він у далекому дитинстві разом із чоти­рма хлопцями спускалися згори на саморобних сан­чатах, то «дерев'яні коні» переїжджали через цього дуба, який низько гнувся до землі.

Назбиравши жолудів, ми поверталися до школи задоволені і зовсім не стомлені, адже ми мали наго­ду поспілкуватися з такою цікавою людиною, допо­могти їй прибрати на городі і разом з цим посприяти місцевому лісництву у зборі жолудів для посадки молодого лісу.

Хропотівські волонтери